6 ГРУДНЯ – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ СВ. БЛГВ. КНЯЗЯ ОЛЕКСАНДРА НЕВСЬКОГО. ІКОНА «СВ. БЛГВ. КНЯЗЬ ОЛЕКСАНДР НЕВСЬКИЙ» У ФОНДОВОМУ ЗІБРАННІ НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»

Категорія: Історичний календар. Обрядовість Створено: Середа, 05 грудня 2018, 11:49

Православна церква вшановує пам'ять святого благовірного князя Олександра Невського, у схимі Олексія, 6 грудня (день поховання у м. Володимирі).

Олександр Невський народився 30 травня 1220 року у м. Переяславлі-Залеському. З дитячих років супроводжував у походах батька, князя Ярослава, молодшого сина Всеволода ІІІ Велике Гніздо. Час для Русі був складним: зі сходу йшли монгольські орди, з заходу насувалися шведи і німці. Після висадки шведських військ при впадінні річки Іжори в Неву 15 липня 1240 р. Олександр на чолі нечисленного війська раптово атакував супротивника і розгромив його, виявивши в бою виняткову хоробрість. Ця битва попередила загрозу ворожого нашестя з півночі. За цю перемогу народ назвав 20-річного князя Невським.

Взимку 1242 р. Олександр звільнив Псков, а 5 квітня дав Тевтонському ордену вирішальний бій на кризі Чудського озера. Хрестоносці були повністю розгромлені, а ім’я Олександра Невського уславилося по всій Русі.

Стосовно Золотої Орди Олександр Невський виступав як обережний і далекоглядний політик. У 1249 р. він рішуче відхилив пропозицію папи Інокентія ІV перейти в католицтво і укласти союз для спільної боротьби з монголо-татарами. Отримавши у 1252 р. ханський ярлик на велике княжіння Володимирське, Олександр Невський рішуче придушував повстання проти «численників» (тих, хто виступав проти ординського перепису) та збиральників данини, попереджуючи нові руйнівні походи монголо-татар на Русь і добиваючись важливих політичних пільг. Чотири рази їздив в Орду, зокрема, добився звільнення русичів від зобов’язання виступати військом на боці ханів у їхніх війнах з іншими народами. Відомий також тим, що жодного разу не був переможений у бою.

Помер 27 (14) листопада 1263 р. у м. Городці неподалік від м. Володимира, повертаючись із чергової поїздки до Золотої Орди. Перед смертю прийняв схиму з ім’ям Олексій. 6 грудня (23 листопада) був похований у Різдвяно-Богородичному монастирі у м. Володимирі. У 1380 р. нетлінні мощі св. князя були відкриті для поклоніння. Канонізований у 1547 р.

У фондовій колекції НІЕЗ «Переяслав» зберігається ікона «Св. Благовірний князь Олександр Невський» (інв. № І-191 КН-6083), передана жителем с. Романівка Глобинського р-ну Полтавської обл. у 1978 р.

У центрі – зображення св. Олександра Невського у вигляді чоловіка з правильними рисами, каштановими волоссям і бородою, одягненого у сріблясті обладунки з золотистими поясом і каймою, блакитну з золотою каймою туніку, світло-червоні ногавиці та зелені з золотистим орнаментом чобітки. На плечі накинута бордова мантія, підбита горностаєм. Права рука прикладена до грудей, ліва трохи відводить убік мантію. Св. Олександр стоїть на коричневому килимі з темно-коричневим візерунком. Ліворуч від святого – стіл, накритий темно-синьою скатертиною і сріблястим візерунком, на столі – князівська шапка чорного кольору з коричневою хутряною опушкою з хрестиком зверху. Навколо голови – різьблений німб бежевого кольору з облямівкою золотистого, білого, синього та світло-коричневого кольору. Тло – золотисте з різьбленим геометричним візерунком світло-коричневого кольору. Угорі праворуч зображена невелика ікона «Спас Нерукотворний» (лик Христа на білій тканині), ліворуч – ікона Пресв. Богородиці «Казанська» (Богородиця у бордовому мафорії, Дитя Ісус – у світло-зеленому хітоні та світло-червоному гіматії). Ікона обведена широкою каймою з геометричним різьбленим візерунком світло-коричневого, оранжевого, білого, бежевого та синього кольору. Унизу на облямівці напис: «Св. Благвъ. Кн. Александръ Не.». Дерево, крейда, клей, паволока, олійні фарби, позолота, різьблення, іконопис. Поч. ХІХ ст.

Св. Олександрові Невському моляться військові та дипломати. Це так звана «чоловіча» ікона – чоловікам святий стає заступником і покровителем, допомагаючи зберегти здоров’я і душевний спокій. Сім’я, де є така ікона,  завжди матиме достаток і добробут, а також мир і взаєморозуміння.

Провідний зберігач сектора обліку музейних цінностей відділу науково-фондової роботи                       Олена Калінович

Головний зберігач фондів                                                                                                                        Катерина Прокопенко