4 ГРУДНЯ – СВЯТО ВВЕДЕННЯ ДО ХРАМУ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. ІКОНИ «ВВЕДЕННЯ ПРЕСВ. БОГОРОДИЦІ ДО СВЯТАЯ СВЯТИХ» У ФОНДОВОМУ ЗІБРАННІ НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»

Категорія: Історичний календар. Обрядовість Створено: Понеділок, 03 грудня 2018, 16:44

Це Двонадесяте свято встановлене на честь введення Діви Марії до Єрусалимського храму для посвячення Богові, згідно з обітницею Її батьків – свв. Іоакима та Анни. Пречистій на той час виповнилося тільки 3 роки. Вона була приведена до храму у супроводі дівчаток з запаленими світильниками та хору священних пісень. На подив усіх присутніх, Богородиця легко здолала круті сходи, незважаючи на те, що була зовсім маленькою. Першосвященик (за деякими джерелами, це був св. Захарія, майбутній батько пророка Іоанна Предтечі) зустрів Її при вході до храму і, за особливим натхненням Божим, увів Її до Святая Святих, куди навіть сам, за законом, мав право заходити тільки раз на рік.

Минали роки, Пречиста Діва жила і служила при храмі, проводячи дні у молитві, вивченні Священного Писання та за рукоділлям – до заручин з праведним Іосифом. 

У фондовій колекції НІЕЗ «Переяслав» зберігаються ікони «Введення Пресв. Богородиці до Святая Святих».

Ікона «Введення» (інв. №М-564 КН-3587), т. зв. «хатня», виконана у народному стилі, зображує момент зустрічі Діви Марії з першосвящеником. У центрі – 3-річна Богородиця з молитовно складеними руками, одягнена у темно-зелену туніку з золотистими торочками та темно-червоний плащ з золотистою каймою. Позаду, тримаючи свою Дитину за плечі, стоїть св. Анна – мати Пречистої. Вона одягнена в темно-зелену туніку, жовту верхню сукню з широкими рукавами, прикрашену золотистим торочками, і темно-зелений оздоблений перлами мафорій – традиційний головний убір заміжніх жінок Іудеї того часу. За св. Анною – св. Іоаким, сивий білобородий чоловік у світло-коричневій туніці та темно-зеленому верхньому одязі, також прикрашеному торочками. Праворуч – першосвященик, з довгими сивими волоссям та бородою, одягнений у золотаво-бордовий наперсник, темно-червону верхню ризу з золотистими торочками, широкими орнаментованим рукавами та темно-зелений хітон, головний убір темно-зеленого та червоного кольору, прикрашений перлами. Він простягає руки до Дівчинки, урочисто вітаючи Її. Угорі – зображення Святого Духа  у вигляді голуба з розпростертими крилами у золотистому сяйві. Угорі напис: «Введеніе Прс. Богородицы». Тло ікони – бордово-коричневе. Дерево, олія. ХІХ ст.

На наступній іконі «Введення» (інв. № І-227 КН-7069) теж зображена ця зустріч, але образ виконаний професійним художником, і відрізняється композиційно. Дія відбувається на сходах храму. У центрі – Матір Божа з розпущеним волоссям, скріпленим пов’язкою з перлів, одягнена у червону туніку та блакитний плащ, з запаленою свічею у лівій руці, праву подає Перщосвященику. Першосвященик, з пишними сивими волоссям та бородою, одягнений у золотисті кідар з золотою табличкою  і наперсник, біло-золотавий єфод і білий хітон, лівою рукою бере за руку Дівчинку, правою вказує на двері храму. За Дівою Марією – Її батьки, свв. Іоаким та Анна, простягають руки услід Доньці, благословляючи Її на служіння Богу. Вони  одягнені у коричневий та зелений плащі, голова св. Анни обв’язана білою тканиною. Поруч – супроводжуючі дівчатка з довгими запаленими свічами у руках, з розпущеним темним волоссям, у сірій та ніжно-рожевій туніках, стоять навколішки, проводжаючи Богородицю до храму. За дівчатками – храмова стіна з колонами сірого і коричневого кольору та широкою поперечною темно-коричневою смугою. Дерево, олія, кін. ХІХ ст.

Перед іконою «Введення Пресв. Богородиці до Святая Святих» моляться про зцілення від хвороб, зокрема, безпліддя, звільнення від відчаю, зневіри та смутку.

З 4 грудня в Україні  починалися торги – так звані Введенські ярмарки. Як правило, в цей період вівся активний продаж саней, зокрема, тільки на цих ярмарках можна було придбати дорогі «галицькі» сани з позолотою. Саме на Введення було прийнято влаштовувати обряд катання на санях молодого подружжя.

Провідний зберігач сектора обліку музейних цінностей відділу науково-фондової роботи                       Олена Калінович

Головний зберігач фондів                                                                                                                        Катерина Прокопенко