Церква св. Параскеви із с. В’юнище Переяслав-Хмельницького району

Перегляди: 1260

Церква св. Параскеви – одна із пам’яток сакральної архітектури, що знаходяться на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Збудована у 1891р. у нині затопленому с. В’юнище Переяславського повіту. У 1971р. перевезена, а у 1973 р. встановлена на природному підвищенні рівнинного плато лесової тераси у межах Музею архітектури на побуту Середньої Наддніпрянщини. Нині у приміщенні церкви розташована експозиція Музею космосу (відкритий у 1979р.).

Архітектурні особливості.

Церква одноверха, у плані хрещата. Встановлена на кам'яних брилах, які покладені одна на одну на певній відстані, а вже потім навкруги викладено цоколь. Збудована разом з дзвіницею із соснових тесаних плах і вкрита шалівкою. Усі рукави (притвори) у плані чотиригранники та мають однакову висоту. Ґанки влаштовані з трьох боків. Ганок з південно-східного рукава втрачений під час перевезення та встановлення споруди. З півдня та півночі міжраменні кути заповнені квадратними прибудовами, які всередині сполучаються з вівтарем. Зруб головної нави високий і вищий за бокові, але четверик зовні виділяється відрамен у вигляді низької призми тільки на висоті гребенів раменнихдахів. Коротким різким заломом четверик переходить у помірний ошатний восьмерик. Фронтони та заломи четверика та восьмерика чітко окреслені карнизами. Гранчастим стрімким невисоким дахом перекрито восьмерик. На чотирьох, орієнтованих на всі сторони світу, гранях – гострі трикутні фронтони. Вивершує баню невисокий і розширений до верху глухий ліхтар. На ньому утримується цибулястаглавказ кулею і хрестом. Великі, прямокутної форми вікна (по 32 шибки у вікні) розташовані на нижніх ярусах зрубу і прикрашені лиштвами з трикутними фронтончиками. Споруда має чотири входи: з півдня, півночі, заходу, сходу. Восьмерик дзвіниці розташований над четвериком і має однакові з головною банею форми. Віконні отвори дзвіниці служать слухами. Вся споруда обшита шалівкою і пофарбована у синій колір.

Розміри.

Притвор: довжина6,9м, ширина6,7м, площа – 47,50м2. Нава: довжина – 6,7м, ширина – 16,3 м, площа – 111,7м2. Вівтар: довжина – 4,9 м, ширина – 6,7м, площа – 34м2. Ризниця, довжина – 2,9м, ширина – 2,9м, площа – 8,4м2. Паламарня: довжина – 2,9м, ширина – 2,9м, площа – 8,4м2. Дзвіниця: довжина – 4,9м, ширина – 6,7м, площа – 32,83м2.

Історична довідка.

Історія церкви у с.В’юнище пов’язана із родиною Дараганів. Наприкінці ХVII ст. Федір Дараган оселився поблизу старого русла Дніпра за 9 верст від Переяслава. У 1708р. він отримав у володіння всі угіддя, що розташовувались навколо хутора «В’юнищанського».

У зв’язку із швидким збільшенням кількості населення у межах окресленої території, військові старшини Петро Дараган, Аксенфієв, Данько, Савенко та Бойко вирішили побудувати дерев’яну церкву. Вона була закладена на трисажневій відстані від першого поселення Савенка. Храм освятили в ім’я святої Великомучениці Параскеви.

Утехнічний стан споруди та настійну рекомендацію єпископа Гервасія Лінцевського, за рішенням парафіян у 1786 р. храм був розібраний. У цьому ж році заклали нову церкву, а в 1787 р. її освятили.

У 1842 р. церква зазнала капітального ремонту. У 1888 р. її внесли до реєстру найдавніших церковних будівель Переяславсько-Полтавської єпархії.

У 1891 р. храм був розібраний, а на його місці за кошти парафіян та церковні заощадження зведена нова дерев’яна споруда. На відміну від двох попередніх, вона була побудована разом із дзвіницею.

З 10 лютого 1892р., завдяки клопотанням священика церкви Антонія Піснячевського, при церкві діяла церковнопарафіяльна школа. Таким чином, на квартирі у останнього розпочали навчання 26 хлопців та 14 дівчат.

У 1902р. до церкви св. Параскеви було приписано 1609 душ дорослого населення (не лише жителів с.В’юнище, а також с.Городища). У 1912 р. кількість парафіян складала 1438 душ.

Протягом 1925-1926 рр. у с. В’юнище при церкві було зареєстровані слов’янська та автокефальні громади. Наприкінці 1930-х рр. церква була закрита. Приміщення почали використовувати як зерносховище.

У 1942р. у храмі відновили службу. Вже у 1960 р. церква знову була зачинена.

У 1968р. с. В’юнище потрапило у зону затоплення. У 1971 рр. церква була перевезена до Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини і лише у 1973р. встановлена. У другій пол. 1970-х рр. у приміщенні церкви розпочалася робота із створення експозиції Музею світопізнання та мирного освоєння космосу (з 2003р. перейменований на Музей космосу).

Настоятелі церкви св. Параскеви

1736-1749 рр. – священик Михайло Мартинов;

1771 р. – священик Василь Чаруковський;

1784 р. – священик Прохор Чаруковський;

1865 р. – священик Андрій Базилевич;

1889 р. – священик Іоанн Григорович;

1892 р. – священик Антоній Піснячевський;

1895 р. – священик Миколай Діаконенко;

1902-1912 – священик Стефан Лук’янов;

Середина 1920-х рр. – священик Сергій Бурбеза;

1930 р. – священик Іван Чижевський.

Список літератури:

  1. Вовкодав С.М. До питання історії створення Музею космосу в м. Переяслав-Хмельницькому / С.М. Вовкодав // Матеріали І Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії». – Переяслав-Хмельницький, 2014. – С. 35-38.
  2. МартиновичП., ГорленкоВ. Церкви старинной постройки в Полтавской епархии / П.Мартинович, В.Горленко //Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. 1888. – № 16. – августа 15. – СПб., 1888. – С.  22.
  3. МахінчукМ.Г. Мереживо мінливого часу / М.Г.Махінчук – К.: КИТ, 2012. – 592с.
  4. Набок Л.М. «Актуальні питання вивчення та експонування традиційних культових споруд в етнографічному заповіднику «Переяслав» / Л.М.Набок // Проблеми охорони та дослідження етнографічної спадщини. Збірник статей. – Київ, 2005. – С. 47-52.
  5. Набок Л.М. Православні храми Переяславщини: історія, дослідження, сучасність / Л.М.Набок, О.В.Колибенко. – К.: ВД «Від А до Я», 2007. – C.123-125.
  6. Ткаченко Г.П. З історії в’юнищанської церки та її парафії ХVIII-ХХ ст. / Г.П.Ткаченко // Pereyaslavica. – К.: Міленіум. – 2007. – Вип. 1 (3). – С.175-178.

       Завідувач НДС "Музей космосу"                                                                                           Вовкодав С.М.