У Музеї трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» створено виставу «Мотиви трипільських орнаментів на традиційних народних сорочках». На ній для огляду представлено унікальну орнаментовану кераміку трипільської культури та традиційне народне вбрання кінця ХІХ ст. – першої половини ХХ ст.
Головне місце в експозиції виставки займають вишиті домоткані сорочки із музейного зібрання Заповідника. Натільна сорочка уособлює у собі величезний сакральний зміст, що несе внутрішній спокій, чистоту, красу та гармонію. Її пошиттю передувала довга кропітка праця: посів льону й конопель, підготовка волокна, зсукування нитки, ткання полотна, вибілювання його на росі, сонці та морозі. Крій сорочки, спосіб пошиття, кожна деталь та елементи оздоблення підпорядковувався чіткій системі. Вона формувалася тисячоліттями на основі світоглядних уявлень і бере початок ще з прадавніх дохристиянських часів. Починаючи з епохи Трипільсько-Кукутенської спільності (V – ІІІ тис. до н. е.) закладалися підвалини хліборобської культури з її поклонінням природі й культу родючості. Космогонічні уявлення відобразились у певному розташуванні знаків і символів на керамічних виробах та одязі. Це вплинуло на самобутні естетичні канони зовнішнього вигляду вбрання ранніх землеробів, давній відголос яких зберігся у символіці українських сорочок та декоруванні українського народного жіночого одягу.
Сорочка – це перша одежина, яку людина одягає на своє тіло. Вона втілює у собі сорок енергій, що надавали повну опіку небес. Недаремно, маючи на увазі щасливу людину, говорять: «У сорочці народився». Вишивали одяг традиційними геометричними або рослинно-геометричними узорами, які передавалися із покоління у покоління. Кожен символ, знак означав певне природне явище або певні бажані властивості людини, які необхідно було посилити. Окремі знаки, спонукали до плодючості землі, родючості родини. Інші відтворювали певні стихії: вогонь, воду, повітря. Це все повинно було захищати та надавати певних життєвих сил людині.
Запрошуємо оглянути виставку та ознайомитися із унікальними зразками культурного надбання наших предків, що зберігаються у музейній скарбниці Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
Виставка відкрита для огляду до 1 вересня 2021 р.
Музей трипільської культури працює з 9 до 17 години.
Вихідні дні : понеділок, вівторок.
Молодший науковий співробітник НДВ археології Валентина Білоусько