Виставка «ХРЕЩЕННЯ РУСІ ТА ДАВНІЙ ПЕРЕЯСЛАВ (до 1030-річчя прийняття християнства у Давній Русі)»

З 1 ЛИПНЯ по 1 СЕРПНЯ в Археологічному музеї НІЕЗ «Переяслав» демонструється виставка «ХРЕЩЕННЯ  РУСІ ТА ДАВНІЙ  ПЕРЕЯСЛАВ (до 1030-річчя прийняття християнства у Давній Русі)».

Нинішнього року виповнюється 1030 років із часу хрещення Русі. Запровадження християнства в Русі дало поштовх до злету давньоруської культури – творчо переосмисленої та переробленої античної традиції на давньому й самобутньому слов’янському ґрунті. Давньоруська держава зробила вагомий внесок до процесів складання культурного обличчя  середньовічної Європи свого часу.

Давній Переяслав, як один з трьох найважливіших політичний центр Русі, з Х ст. відігравав неабияку роль у процесах християнізації та розвитку культури. Перші переяславські князі, насамперед, Всеволод Ярославович та Володимир Всеволодович Мономах, будують храми, монастирі, школи та лікарні в Переяславській землі.

Визнані церковні діячі єпископи Єфрем, Сильвестр, Євфимій, Лазар та ін., які очолювали Переяславську єпархію в ХІ-ХІІІ ст.,  сприяли християнізації населення на значних територіях, зростанню культури, виникненню осібної літописної школи. У 1119 – 1123 рр. проживав і творив у Переяславі автор останньої редакції «Повісті врем’яних літ» єпископ Сильвестр. Досі не вирішене істориками питання про перебування у Переяславі митрополії, згадуваної у літописі. Літопис детально описує будівництво храмів та кам’яних споруд, яке проводив видатний церковний діяч давньої Русі переяславський єпископ, згодом митрополит Єфрем, внесок якого був настільки значним, що дозволило виокремити самостійну переяславську архітектурну школу. Культова архітектура Переяслава ХІ-ХІІ ст. гідно увійшла до культурного здобутку давньої Русі, мала помітний вплив на розвиток різних архітектурних шкіл на віддалених територіях.

 На виставці представлений різноманітний ілюстративний матеріал, копії мініатюр з літописів, рідкісні археологічні знахідки.

Ст. наук. співробітник НДВ «Археологічний музей»                                                      Г. М. Бузян