23 січня 2020 року на базі виставки «Сила нації – в єдності!», яка проходить у КЗ КОД «Переяславський ліцей «Патріот», відбувся культурологічний захід «Волонтерський рух Переяславщини». Своїми спогадами з ліцеїстами 10-го А, 10-го Б та 7-го Б класів поділилися волонтери Інна Марченко та Микола Швиденко. Вони розповіли про зародження волонтерського руху на Переяславщині, про волонтерські поїздки на схід України, показали світлини, що висвітлюють найяскравіші моменти діяльності. Зустріч відбулася у формі діалогу цікаво, змістовно, пізнавально. Особливо зацікавили дітей речі (шоломи, бронежилет тощо), які вони змогли приміряти і відчути себе причетними до цих подій.
Культурно-освітні заходи
Провели захід наукові співробітники Музею українських обрядів. Світлана Зубер розповіла присутнім про обрядовість основних зимових свят: Різдва, Василя, Водохреща. Зокрема, про приготування до Свят-вечора, обрядодії, яких дотримувалася українська родина під час святкової вечері та після неї. Був охарактеризований звичай пахолкування, характерний для Переяславщини, зокрема мікрорайону Підварки. Розповідаючи про обрядодії Щедрого вечора, акцентувалася увага на театралізованому дійстві, головною героїнею якого була «коза». З цікавістю сприйняли присутні інформацію про звичай, коли батько ховався від дітей за пирогами – символом щедрості, багатства. Під час розповіді було наголошено, що саме на Голодну, а не Багату кутю у нашій місцевості господар закликав мороза. З цікавістю відвідувачі сприйняли інформацію про обряд «проганяння куті». Завершилася розповідь аналізом обрядів, які відбувалися на свято Богоявлення, відомим в народі як Водохреще або Йордан.
15 січня до світлиці НІЕЗ «Переяслав» у супроводі медика-добровольця із села Дівички Тетяни Володимирівни Сушко, директора школи №2 міста Станиця Луганська Людмили Борисівни Жиронкіної, вчителя Олени Кибирівни Яковенко завітали учні 5–6 класу, щоб прослухати лекцію про ляльку-мотанку та власноруч її зробити.
За тиждень після коляди до українських осель приходить Щедрий вечір, свято Маланки – сповнене світла, доброти, а також унікальне за своїми традиціями та звичаями.
5 січня 2020 р. у Музеї трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відбулася презентація виставки «Ялинковий дивограй», на якій представлені ялинкові іграшки 30-90-х рр. ХХ століття із приватної колекції Оксани Степаненко – жительки м. Переяслава, заступника директора з науково-методичної роботи Переяславської гімназії. На захід завітали вихованці переяславських дитячих та навчальних закладів, представники переяславської громади, співробітники НІЕЗ «Переяслав».
3-го січня у Меморіальному музеї Г.С. Сковороди для жителів міста було проведено майстер-клас із бісероплетіння «Різдвяний янгол». Учасники заходу поринули у творчу атмосферу, де робили різдвяного янгола. Кожний майстер-клас – це зовсім нова та цікава тематика свята. І скільки б Вам не було років, Ваша освіта та професія зовсім не мають значення, а відсутність творчого досвіду також не є перешкодою. Головним є бажання ТВОРИТИ. І діти і дорослі повністю поринули в роботу. Адже потрібно було з дроту і бісеринок робити крильця, платтячко, ручки та інше для нашого ЯНГОЛЯТИ, яке створювалось на очах. Але все вийшло, УРА!!! І в кожного він індивідуальний.
3-го січня до Меморіального музею Г.С. Сковороди завітали вихованці дитячого садочку «Сонечко». Для них було проведено майстер-клас із вибійки «Різдвяна серветка».
До 174-ої річниці з дня написання «Заповіту» Т. Г. Шевченком у Музеї Заповіту Тараса Григоровича Шевченка НІЕЗ «Переяслав» відбувся захід «Поет живе в серцях свого народу», в якому взяв участь Народний ансамбль бандуристок Лохвицького районного будинку культури «Струни серця» (керівник Тамари Федоренко).
25 грудня 2019 р. у Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка відбувся захід «Поет живе в серцях свого народу», присвячений 174-ій річниці з дня написання «Заповіту» Т. Г. Шевченка та Переяславській осені Кобзаря.
Бісер - це намистинки, які різняться за своїм зовнішнім виглядом, розміром, формами та забарвленням. Нанизуючи їх на нитку, волосінь або звичайний дріт можна створити не тільки певний візерунок, але й об'ємний елемент або фігуру. Ще в давні часи люди Стародавнього Єгипту та інших африканських народів робили прикраси своїми руками, використовуючи при цьому кістки звірів, камені різних форм, скло, дерево, глину й черепашки. За їхніми повір'ями ці вироби мали велику силу: властивості талісмана й навіть магічну дію. Бісероплетіння зустрічалося скрізь: це і прикраси у вигляді біжутерії, і багаті візерунки на одязі, декор на амуніції. З часом матеріал для виготовлення виробів вдосконалився, а для виготовлення кольорових намистинок почали використовувати навіть дорогоцінні камені. Після винаходу скла прикрас для бісероплетіння стало набагато більше і вони удосконалюються й донині.