МАЙСТЕР-КЛАС З ВИБІЙКИ ДЛЯ НАЙМОЛОДШИХ

3-го січня до Меморіального музею Г.С. Сковороди завітали вихованці дитячого садочку «Сонечко». Для них було проведено майстер-клас із вибійки «Різдвяна серветка».

Вихованці груп «Світлячок» та «Фіалка»  занурились у світ українських традицій. У Меморіальному музеї Г.С. Сковороди наймолодші відвідувачі власноруч виготовляли лляну серветку у техніці вибійка. Хоча дітям лише по 4 роки, вироби у них вийшли якісні. Різдвяні серветки обіцяли подарувати найріднішим.

Вибійка, вибиванка, мальованка, друкованиця, димка – так називали в Україні тканини з візерунком, який наносили узорно різьбленою і змащеною фарбою дошкою. Вибійка існувала на Україні з давніх-давен. У Райковецькому городищі на Житомирщині археологи знайшли кам’яний штамп- печатку з ХІ-ХІІ ст., яким вибивали орнамент.

Фарбу для вибійок виготовляли переважно з природних барвників: чорну — із сажі шпилькових дерев, червону — з комашок червцю й ін. А полотно використовували льняне і конопляне домашнього ткання, рідше — бавовняні або шовкові тканини фабричного виготовлення.

Оригінальність українських вибійок загально визнана. Дослідники часто називають їх «народною графікою». Вибійчані тканини були популярні в Україні; з них шили жіночий, дитячий і чоловічий одяг; плечовий — жіночі кабати, свити, поясний — спідниці, фартушки; для чоловіків штани; головні убори — хустини, плати, намітки та ін.

Можемо стверджувати, що ручна вибійка — унікальне явище в українському народному мистецтві.

Завідувач НДВ «Меморіальний музей Г.С.Сковороди»                               Тетяна Радіоненко