1 жовтня 2018 р. чергову лекцію для воїнів 43-ї окремої артилерійської бригади, що дислокується у с. Дівички, прочитав провідний науковий співробітник науково-методичного відділу охорони культурної спадщини НІЕЗ «Переяслав», кандидат історичних наук Губочкін Микола Петрович. Лекція проводилась згідно з планом занять із національно-патріотичного виховання військовослужбовців.
На початку лекції доповідач зазначив, що у багатій історико-архітектурній спадщині України визначне місце належить пам’яткам оборонної архітектури – фортецям, замкам, оборонним храмам, міським укріпленням. Упродовж багатьох століть роль оборонних споруд була провідною в системі міст і містечок. Від рівня організації оборони залежала доля всіх поселень. Основною оборонною спорудою довготривалої фортифікації вогнепального періоду (XVI-XVII ст.) був замок. На слов’янських землях слово «замок» з’явилося у XV ст. і означало практично те ж саме, що і давніший «город» X-XIII ст. – замкнуте огороджене місце з земляними, дерев’яними чи мурованими укріпленнями. Дуже часто замки та міські укріплення XV-XVII ст. будувалися на місцях запустілих давньоруських городищ, що значно впливало на обриси фортифікаційних споруд, їх довжину, площу та обумовлювало систему оборони. Розвиток різних типів систем замкових фортифікацій залежав також від загального перебігу військових подій, історії, розвитку військової техніки та специфіки наступальної тактики та озброєння традиційних ворогів різних територій.
Лектор відзначив, що серед козацьких реєстрових полків важливе місце займав Кропивнянський полк, який як військова одиниця у складі збройних сил Речі Посполитої був створений у межах території Черкаського староства. Його землі вважалися одним із центрів зародження українського козацтва. З початком Національно-визвольної революції середини ХVII ст. Кропивнянський полк, залишаючись військовим формуванням, трансформувався ще і в адміністративно-територіальну одиницю новоствореної Української козацької держави та відіграв визначну роль у подіях 1648–1657 рр. У цей період він поряд з іншими корінними реєстровими полками був основною ударною силою та організаційним ядром українського війська, брав активну участь в усіх найважливіших воєнних операціях.
Залишки фортеці колишнього Кропивнянського козацького полку знаходиться в с. Кропивна Золотоніського району Черкаської області, на природному підвищенні. З метою збереження пам’ятних місць у Черкаському краї виконком обласної Ради народних депутатів ще в 1991 р. прийняв рішення «Про увічнення пам’ятних місць Черкащини, пов’язаних з історією українського козацтва», де передбачив перелік пам’ятників і пам’ятних знаків, що будуть споруджені в 1991–2005 рр. Серед багатьох інших, у с. Кропивна Золотоніського р-ну закладено камінь на місці, де планувалося встановити пам’ятний знак Кропивнянському полку, яким командував полковник Филон Джалалій. Однак досі його не встановлено.
Провідний науковий співробітник
науково-методичного відділу охорони культурної спадщини НІЕЗ «Переяслав», к.і.н. М.П. Губочкін