Казкова квітка Петриківки. Майстер-клас

Категорія: Культурно-освітні заходи Створено: П'ятниця, 01 червня 2018, 13:26

30 травня 2018 року в «Музеї козацької слави. Роботи Василя Завгороднього» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відбувся цікавий та захоплюючий майстер-клас з малювання петриківського розпису. Участь у майстер-класі взяли учні 5-го та 6-го класів Переяслав-Хмельницької гімназії (вчитель Лубська Тетяна Петрівна).

Однією з яскравих сторінок українського народного мистецтва є петриківський розпис. Петриківський орнамент має багатовікову традицію і тісно  пов’язаний з мистецькою культурою Запорізької Січі. Виник він і дістав свою назву від села Петриківка на  Дніпропетровщині. В свою чергу село Петриківка було засноване у 1772 році останнім кошовим отаманом Війська Запорозького Петром Калнишевським та назване на його честь. Жителі Петриківки ніколи не знали кріпацтва, саме тут сформувався особливий тип людини, здатної бачити і цінувати красу рідної землі, виражати її у вишуканій формі декоративного розпису. Загалом петриківський розпис розвивався у вигляді стінопису та декору речей хатнього вжитку. Із покоління в покоління передавалися традиції розпису, своєрідного, переважно рослинного орнаменту, який дедалі більше удосконалювався. Поступово із петриківських селян виділилася група професійних майстрів, які розписували не тільки інтер’єри хат, а й скрині, народні музичні інструменти, потім почали робити й паперові примірники розпису. Ці вироби продавали на місцевому базарі, а також вивозили в інші області.

Широке застосування в петриківському розписі мають мотиви садових та лугових квітів та ягід калини, полуниці і винограду. Характерним для петриківського орнаменту є зображення акантового листя, бутонів та перистого ажурного листя. Подібні рослинні мотиви ми зустрічаємо і на стародавніх речах, що колись належали запорізьким козакам.

У 2012 році Міністерство культури України визначило петриківський розпис об’єктом (елементом) нематеріальної культурної спадщини України. Також цей розпис було номіновано до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Чарівну красу Петриківської квітки першим оцінив відомий український історик і етнограф Дмитро Іванович Яворницький. Він був першим з учених, хто почав вивчати, колекціонувати і збирати народне мистецтво петриківського розпису.

Під час майстер-класу викладач Будинку художньої творчості дітей, юнацтва та молоді Губар Марія Миколаївна ознайомила учнів з основними елементами петриківського розпису та продемонструвала техніку малювання «від себе», що є однією з визначальних рис цього розпису і відрізняє його від інших технік декоративного малярства. Наголосила на тому, що виконуючи петриківський розпис пензлик тримають трьома пальцями перпендикулярно до поверхні, що розписується. Фарби ніколи не змішують, це надає малюнкам делікатності й вишуканості. Рожева, жовта, синя, червона та зелена – усі вони покликані вдихнути в малюнок життєрадісність та природну легкість. Жодна квітка чи листочок не затуляють один одного, вони розташовані поряд. Важливо створити чітку композицію – петриківський розпис буде правильний тоді, коли в центрі будуть розміщені великі елементи, а навкруги – маленькі.

Засвоївши ази «петриківки», кожен зміг намалювати свій перший розпис та забрати його собі на пам'ять.

Завідувач НДС «Музей козацької слави. Роботи В. Завгороднього»                        Світлана Пригонюк