ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА ПРАКТИКА ГІМНАЗІЇ № 153 м. КИЄВА

Протягом 4–13 червня 2017 р. на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» проходила історико-краєзнавча практика учнів 8–10-х класів гімназії № 153 ім. О.С. Пушкіна м. Києва. Дана практика здійснювалась у дві зміни згідно із договором про співробітництво, підписаним між Національним заповідником «Переяслав» та гімназією.

У програму практики входило не тільки ознайомлення із численними музеями та пам’ятками НІЕЗ «Переяслав», але й практичні заняття та безпосередня участь у різноманітних заходах, що відбувались у заповіднику в цей період. Так, уже в перший день практики учні гімназії відвідали Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, де в цей час проходило свято Зеленої неділі «На горі трава зелена». У процесі свята вони отримали можливість побачити як святкували Трійцю наші пращури, долучилися до духовних надбань, звичаїв та традицій українців, послухали виступи народних колективів з різних регіонів України, побачили традиційну для Переяславщини віху. Також у цей день учні взяли участь у майстер-класі з килимарства, який проводила молодший науковий співробітник науково-дослідного філіалу «Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини» О.П. Степанова. Увечері, під час відкриття практики на базі проживання «Переяслав», учні відтворили обряд наряджання тополі, дівчата плели вінки, співали обрядових пісень і пускали вінки на воду.

Усі наступні дні історико-краєзнавчої практики були насичені численними заходами та заняттями, які учні проводили на базі різних музеїв НІЕЗ «Переяслав». Вони здійснили оглядову екскурсію давньою частиною міста Переяслава, ознайомилися з його пам’ятними місцями, архітектурними та історико-культурними пам’ятками, експозиціями музеїв трипільської культури, архітектури Переяслава часів Київської Русі, українського рушника, народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини, космосу, М.М. Бенардоса, українських обрядів, музею козацької слави, археологічного музею, еморіального музею академіка В.Г. Заболотного, меморіального музею Г.С. Сковороди, музею-діорами «Битва за Дніпро в районі Переяслава восени 1943 р. і створення Букринського плацдарму».

Учні гімназії взяли участь у презентації лекції-показу «З музейної скрині» (традиційна сорочка із збірки НІЕЗ «Переяслав»), яка відбулася 5 червня в Музеї народних обрядів. Також вони були активними учасниками майстер-класів, уроків вишивання від майстринь Т. Срібної та Т. Зез.

На базі Музею трипільської культури молодший науковий співробітник В.М. Білоусько провела з учнями-практикантами майстер-клас з виготовлення традиційної народної ляльки-мотанки. Виготовляючи з натуральних лляних тканин ляльку-мотанку, учні навчилися багатьом невідомим їм раніше практичним навичкам, дізналися, в що одягали наші пращури традиційну народну ляльку, вивчили народну символіку та вияснили сакральне навантаження, яке покладалося на цю ляльку, загадували бажання. По закінченню майстер-класу кожен з учнів вперше в житті мав виготовлену власними руками ляльку-оберіг.

Серед заходів, у яких брали участь учні гімназії, особливе захоплення практикантів викликав науково-освітницький захід «Знайомство з філософом», проведений на базі Музею Г.С. Сковороди завідувачем цього музею Т.В. Радіоненко та молодшим науковим співробітником В.В. Нікітіною. Під час цього заходу учні не тільки здійснили екскурсію музеєм та провели вікторину, присвячену Г.С. Сковороді, але й стали безпосередніми учасниками «Скрипторіуму». Цей надзвичайно цікавий майстер-клас дав учням гімназії навички із штучного зістарювання паперу, виготовлення найпростіших знарядь для письма – каламів та гусячих пер, а також навички каліграфії – написання висловів та сентенцій Г.С. Сковороди почерком XVIII  ст.

У межах реалізації програми історико-краєзнавчої практики учні також відвідали Музей космосу, де ознайомились із важливими аспектами історії розвитку вітчизняної космонавтики. Тут вони отримали інформацію про різноманітні предмети, що використовувались космонавтами під час перебування на борту космічних кораблів й орбітальних станцій, про обладнання для технічного супроводу польоту та управління космічними апаратами, про системи життєзабезпечення, завдяки яким створювались сприятливі умови для функціонування організму людини під час космічного польоту та повернення на Землю.

Ще одним надзвичайно змістовним та пізнавальним заходом для учнів гімназії стало теоретичне та практичне заняття, проведене кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником А.В. Кузьменком на базі науково-дослідного сектору «Меморіальний музей академіка В. Г. Заболотного». Головним завданням теоретичної частини було здійснення аналізу найважливіших віх життєвого та творчого шляху В. Г. Заболотного, презентованих в експозиції музею. У ході проведення заняття особлива увага зверталася на проектну діяльність видатного українського зодчого у м. Києві за період з середини 1920‑х – до початку 1960‑х рр. Практичну частину заняття було проведено одночасно з демонструванням віртуальної екскурсії на тему: «Реалізовані та нереалізовані проекти академіка В. Г. Заболотного на електронній мапі Києва». Зокрема, на основі щойно здобутих учнями знань про творчий доробок зодчого та за допомогою електронної карти, було визначено місце знаходження кожного із запроектованих В. Г. Заболотним архітектурних об’єктів у м. Києві. У процесі обговорення було виявлено, якою інформацією щодо наявності та зовнішнього вигляду цих об’єктів гімназисти вже володіють.

У ході заняття було наочно продемонстровано як здійснювати пошук архітектурних об’єктів на електронній мапі за вже відомими координатами, а також, яким чином отримувати готові координати об’єктів за вказаними адресами. Учнів було ознайомлено з 3D-перспективами як реалізованих проектів зодчого, так і ділянок чи місцевостей, на яких вони повинні були зводитись, а також вже побудованих на цих ділянках інших архітектурних об’єктів. З метою популяризації архітектурної спадщини видатного українського зодчого були вказані основні організації та заклади, які на сьогодні знаходяться у вищезгаданих об’єктах та співставлено ці відомості з наявними в учнів знаннями.

На основі демонстрування ілюстрацій проектів та фото архітектурних об’єктів, спільно з гімназистами було проведено короткий порівняльний аналіз процесу проектування та реалізації задумів зодчого у м. Києві в умовах радянської дійсності. У якості закріплення опрацьованого матеріалу, гімназисти здійснили власний аналіз проектної діяльності В. Г. Заболотного в м. Києві, виділивши передумови створення ним зазначених проектів та окресливши основні причини, що унеможливили їх реалізацію. Насамкінець А.В. Кузьменко спільно з педагогами та учнями гімназії підвели підсумки заходу та на основі здобутих знань і вмінь здійснили оцінку внеску В. Г. Заболотного у розвиток української національної архітектури  ХХ ст.

Особливий пошуковий та дослідницький інтерес учнів-практикантів викликали практичні заняття з закладання розвідкових шурфів на території давньоруського Переяслава. Під керівництвом археологів заповідника Д.А. Тетері, О.В. Колибенка, О.О. Прядка учні спочатку отримали теоретичні знання про основи польової археології, методику досліджень міських культурних нашарувань, основи стратиграфії, особливості міської кераміки Переяслава різних епох, техніку безпеки під час проведення археологічних досліджень, а також навички власне польових археологічних досліджень в умовах давнього міста. У процесі проведення практичних занять учнями було виявлено низку керамічних матеріалів XVI–XIX  ст., а також мідну монету – денгу 1751 року.

Підбиваючи перші підсумки проведення історико-краєзнавчої практики, слід відзначити, що учні гімназії отримали не тільки певний об’єм нових теоретичних знань, а й низку навичок практичної роботи: ткацтва, килимарства, вишивки, чистописання пером та каламом, читання стародруків, виготовлення ляльок-мотанок. Найзахоплюючий етап практики – участь в археологічних розкопках, дав учням навички наукових археологічних досліджень, вміння методично правильно виявляти та опрацьовувати археологічні пам’ятки, власними руками робити посильний внесок у поповнення джерельної бази вітчизняної історії.

Керівники практики – викладач історії, вчитель вищої категорії, вчитель-методист гімназії № 153 ім. О.С. Пушкіна м. Києва Мартинюк Олена Володимирівна і вчитель історії  та народознавства, вчитель вищої категорії цієї ж гімназії Мартинюк Тетяна Володимирівна, як і учні гімназії, що проходили практику, отримали величезне задоволення від нової форми роботи. Наукові співробітники  заповідника, що брали безпосередню участь у підготовці та проведенні історико-краєзнавчої практики, разом з учителями намітили напрямки науково-дослідницьких робіт учнів, нові форми практичних занять на базі інших, незадіяних під час цьогорічної практики музеїв НІЕЗ «Переяслав», а також домовились про систематичну співпрацю заповідника та гімназії № 153 протягом усього навчального року.

Заступник генерального директора з наукової роботи                                                                О.В. Колибенко

Більше фото тут: https://drive.google.com/open?id=0B8lMldciJXSTZnIxLTRZM2JCaVk