Одним із основних джерел вивчення дописемної історії виступають матеріали археологічних досліджень. Вони дають змогу відтворити складні історичні процеси, що проходили в давнину, дізнатися про господарство, культуру, побут, сакральні вірування давніх суспільств. Стосується це і такої самобутньої археологічної культури, як трипільська. Її вивченням та дослідженням займається вже не одне покоління археологів. Серед них одне із головних імен посідає особистістьТамари Григорівни Мовші.
Тамара Григорівна (20.04.1922 – 4.03.2003) – відомий учений-археолог, музеєзнавець, пам’яткоохоронець, кандидат історичних наук, талановита дослідниця трипільської культури, лауреат премії ім. Вікентія Хвойки.
Народилася вона 20 квітня 1922 р. в м. Любечі на Чернігівщині. У 1939 р. вступила на історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила в 1945 р. Того ж року почала працювати науковим співробітником Київського державного історичного музею у відділі «Докласового (первісного) суспільства». Очолювала даний відділ з 1952 по 1977 рік. Працюючи у музеї здійснила великий обсяг роботи по вивченню та систематизації трипільських матеріалів з розкопок В. В. Хвойки, М. Ф. Біляшівського, М. Я. Рудинського, С. С. Гамченка, В. П. Петрова, С. С. Магури, В. Є. Козловської, П. П. Курінного, М. О. Макаренка. У 1975 р. захистила дисертацію «Антропоморфна пластика Трипілля (реалістичний стиль)». З 1977 до 1989 р. працювала співробітником відділу первісної археології Інституту археології НАН України.
Після залишення роботи в Інституті археології, свою діяльність продовжила у Переяслав-Хмельницькому державному історико-культурному заповіднику (нині НІЕЗ «Переяслав») на посаді завідувача науково-дослідного відділу «Музей трипільської культури» (1990-2003 рр.).
Археологічну кар’єру Т.Г. Мовша розпочала в 1946 р., ставши постійним учасником трипільських експедицій Т.С. Пассек – найвідомішого на той час дослідника-археолога ранніх землеробів. У складі, очолюваної нею, археологічної експедиції Тамара Григорівна прийняла участь у досліджені поселень ранніх землеробів: Володимирівка (1946-1947 рр.), Солончени, Флорешти, Вихватинці, Голеркани (1952-1959 рр). З часом сама стає керівником експедицій, які працювали в Подністров’ї, Побужжі та Подніпров’ї. На Хмельниччині, у с. Жванець, нею були зроблені сенсаційні відкриття: виявлені унікальні археологічні об’єкти – оборонний вал і рови трипільського «городища» та комплекс гончарних печей.
Колекції трипільських старожитностей, віднайдених Т. Г. Мовшею зберігаються у музеях і наукових установах України, зокрема, Києва та Переяслава-Хмельницького. Вона стала одним із ініціаторів та будівничих першого в Україні Музею трипільської культури, що нині функціонує в структурі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
20 квітня 2017 р., з нагоди 95-ї річниці від дня народження Т.Г. Мовші, у Музеї трипільської культури було проведено відкриття виставки «Археологічні дослідження Т.Г. Мовші: фотолітопис». На ній представлено світлини, які відображають археологічну діяльність Тамари Григорівни, та унікальні артефакти трипільської культури, виявлені нею під час розкопок.Участь у музейному заході взяли учні Переяслав-Хмельницької ЗОШ №1, студенти ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», науковці НІЕЗ «Переяслав», краєзнавці та представники переяславської громади. У ході відкриття виставки також було презентовано, підготовлений науковими співробітниками музею до ювілею Т.Г. Мовші, науково-популярний нарис «Музей трипільської культури: історія створення та сучасність», виданий за підтримки Олександра Пироговського – голови правління ТОВ «Переяслав-Молпродукт». Спогадами про співпрацю з Тамарою Григорівною на археологічній та музейній ниві, з усіма хто завітав до музейної зали, поділилися її учні – Олена Якубенко, провідний зберігач Національного музею історії України та Галина Бузян, старший науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав».
Виставка «Археологічні дослідження Т.Г. Мовші: фотолітопис» експонуватиметься з 20 квітня до 1 червня 2017 р. Музей трипільської культури працює з 9 до 17 години, вихідні дні: понеділок, вівторок.
Завідувач науково-дослідного відділу
«Музей трипільської культури» Дмитро Тетеря
