У першій половині червня 2017 р. у Переяславі-Хмельницькому на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було організовано Літню археологічну школу. Її учасниками стали вихованці Київської гімназії №153 ім. О.С. Пушкіна, що проходили історико-етнографічну практику в Заповіднику. Під час проходження навчального курсу гімназисти разом із своїми наставниками – вчителями історії  Оленою Мартинюк та Тетяною Мартинюк, отримали можливість познайомитися з теоретичними питаннями археологічної науки, оглянути унікальні артефакти знайдені археологами на Переяславщині, що експонуються в Археологічному музеї та Музеї трипільської культури, а також прийняти безпосередню участь у польових археологічних пошуках.

Починаються літні канікули, пора відпусток і прогулянок до річки чи у ліс. У цей період особливо гостро постає питання пожежної безпеки під час перебування у природному середовищі. Пожежа в лісі – це велике лихо: і для рослин, і для тварин, і для людей. Тому для уникнення нещасних випадків та осередків загоряння варто нагадати нашим школярам про правила поведінки у лісі влітку.

5 червня 2017 року у приміщенні Музею українських обрядів, що знаходиться на території Музею просто неба, відбулася презентація лекції-показу «З музейної скрині» (традиційна сорочка із збірки НІЕЗ «Переяслав»). Захід зібрав закоханих у вишивку людей: майстринь-вишивальниць, аматорів, учнів Київської гімназії ім. Пушкіна, наукових співробітників НІЕЗ «Переяслав», викладачів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди», членів громадської творчої спілки «Мистецтво життя» та ін. Виставкова зала Музею українських обрядів зустріла відвідувачів різноманіттям вишивальних технік на основному компоненті традиційного жіночого вбрання – сорочці. До присутніх звернулася завідуюча сектором «Музей українських обрядів» С. М. Зубер. Вона охарактеризувала колекцію сорочок, торкнулася теми сорочки у контексті традиційної народної обрядовості.

Особливу роль в духовному житті українців відіграє вишиванка. Вона відноситься до національних святинь українців й уособлює в собі генетичний зв’язок багатьох поколінь протягом тисячоліть, символізує собою й несе в собі духовне багатство і високу мудрість.  Її як безцінну реліквію передають із роду в рід. Узори які ми бачимо на вишиванці мають давнє коріння, яке сягає аж до часів трипільської культури, що побутувала на наших землях із кінця VІ до початку ІІІ тис. до н. е.

10 травня 2017 р. Музей кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» провів культурологічний захід «Кобзарський майдан». Проходив він за участі кобзарів Київського кобзарського цеху – цех-майстра Миколи Товкайла,  братчиків Василя Жованика та Ждана. Приурочено його було до 387-ї річниці битви на Борисовім полі, де в кінці травня 1630 року відбулася переможна битва українського козацтва під проводом гетьмана (корсунського полковника) Тараса Федоровича-Трясила над польським військом. Ця перемога увійшла в історію як тріумф козацької стратегії та тактики.